Методична робота

Методичні рекомендації щодо організації діяльності  кімнати виховної роботи

1. Кімната виховної роботи, учнівська кімната або кімната для роботи з дитячими об'єднаннями й організаціями є організувальним центром виховної роботи із школярами різних вікових категорій, які навчаються в цьому закладі; членами первинних осередків дитячо-юнацьких об'єднань, які діють на базі закладу; класними керівниками, керівниками гуртків, об'єднань за інтересами, організаторами дозвіллєвої й ви­ховної діяльності з дітьми.

2. Кімнату виховної роботи рекомендується створювати в закладах освіти за наявності приміщень, придатних для:

♦ організації малих форм ігрової діяльності з дітьми;

♦ засідань органів учнівського самовряду­вання й первинних осередків дитячо-юнацьких об'єднань;

♦ консультативної роботи з учасниками навчально-виховного процесу;

♦ творчої роботи педагогічних працівників.

 3. У навчальних закладах І—III ступенів діють: кімната виховної роботи, завідувач — заступник директора з виховної роботи й кімната школяра (учнівська кімната або кімната для роботи з дитячими об'єднаннями та організаціями), завідувач — педагог-організатор.

У навчальних закладах І—II ступенів — кімната школяра (учнівська кімната або кімната для ро­боти з дитячими об'єднаннями й організаціями).

4.У відповідних кімнатах є такі матеріали:

♦ нормативно-правове забезпечення виховного процесу:

—          Декларація прав дитини, Конвенція про права дитини;

—          Конституція України, Закон України «Про освіту»;

—          Закон України «Про загальну середню освіту»;

—          Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття);

—          Концепція виховання дітей та молоді в національній системі освіти, «Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти»;

—          Інструктивно-методичний   лист Міністерства освіти і науки України «Основні напрямки діяльності класного керівника»;

—          Інструктивно-методичний лист Міністерства освіти і науки України «Про використання державної символіки в на­вчально-виховних закладах України»;

—          регіональна програма на­ціонального виховання школярів та нормативні документи Мініс­терства освіти і науки України та освітніх установ, укази й розпоря­дження державних органів з проблем виховання.

—     Методична, довідкова література, інформа­ційні матеріали з проблем виховання школярів.

Планування основних напрямів роботи:

—      плани виховної роботи: особистий що­денно-тижневий, календарний (за окремими тижнями місяця), річний; єдиний режим позаурочної виховної діяльності;

—      матеріали про роботу органів учнівського самоврядування;

—      матеріали про роботу дитячих громадських організацій;

—       планування гурткової (клубної) роботи за інтересами;

—       структурні моделі організації виховного процесу;

—       заходи з пріоритетних напрямів виховної діяльності.

Матеріали організаційно-педагогічного змісту виховного процесу:     картотека колективної творчої, соціально-комунікативної, пізнавальної, доброчинної, морально-етичної, художньої, ціннісно-орієнтаційної, спортивно-оздоровлювальної діяльності;

—  картотека колективних творчих справ щодо збереження народних звичаїв, традицій, обрядів, свят;

—  матеріали загальношкільних заходів;

—  методика проведення пізнавальних та ін­телектуальних ігор, творчих і рольових, рухливих і спортивних;

—  зміст і структура інтерактивних видів діяльності.

Для роботи з батьківською громадськістю:

—      навчально-тематичний план і програма батьківської просвіти;

—      журнал обліку педагогічної просвіти батьків;

—       психолого-педагогічна карта вивчення особистості учня;

—       пам'ятки та поради батькам щодо вихо­вання дітей, збереження і зміцнення їхнього здоров'я;

—       матеріали педагогічної просвіти батьків;

—       картотека перспективного педагогічного досвіду з проблем сімейного виховання.

Модель професійної діяльності

 педагога – організатора

І.Педагог – організатор повинен знати:

1. Основи загальнокультурної підготовки:

• Основні етапи історичного й культурного розвитку України;
• Державну мову відповідно до чинного законодавства про мову в Україні.

2. Дисципліни психолого - педагогічного циклу:

• Основи педагогіки;
• Сутність процесу виховання, його загальних і конкретних цілей, завдань, організаційних форм, засобів, методів;
• Форми й методи виховання громадянина України;
• Анатомо-фізіологічні, вікові, психологічні особливості учнів;
• Зміст, форми й методи роботи з батьками;
• Зміст, форми й методи організації дозвілля дітей;
• Соціально – психологічні основи профілактики правопорушень.

3. Методологію новаторсько – оригінальних дій:

• Наукові основи інноваційних технологій виховання;
• Моделі виховних систем шкіл нового типу;
• Педагогічні інновації в зарубіжній теорії і практиці.

4. Законодавчо – нормативне забезпечення.

ІІ. Педагог – організатор повинен володіти уміннями:

а) діагностико – прогностичний:

• Ефективно застосовувати теоретичні професійні знання в практичній діяльності;
• Здійснювати аналіз методичної та іншої літератури і визначати найбільш оптимальні прийоми організації позанавчальної діяльності учнів;
• Розробляти  необхідне методичне забезпечення позакласних виховних заходів;
• Уміти визначати конкретну мету виховного заходу, завдання виховного впливу;
• Уміти аналізувати результати своєї роботи й робити висновки щодо їх удосконалення.

б) організаторськими:

• надати допомогу щодо створення та організації діяльності дитячих організацій, об’єднань, рухів на основі співпраці, творчої спів діяльності;
• планувати й організовувати позакласну виховну роботу;
• координувати діяльність організацій, об’єднань у навчальному закладі та поза ним;
• спільно з педагогічним колективом розвивати мережу гуртків, клубів об’єднань за інтересами, залучати до них дітей;
• уживати заходи щодо запобігання бездоглядності та правопорушень серед  неповнолітніх.

       в) фаховими:

• володіти методикою організації позакласної діяльності дітей;
• володіти методикою підготовки, проведення, аналізу виховних заходів;
• розвивати творчі інтереси дітей, їхні інтелектуальні здібності;
• знати і володіти формами й засобами національно – культурного відродження школи і впровадження  в життя народних традицій, звичаїв, обрядів, свят рідної мови, народної пісні тощо.
•