Методична робота

В С Т У П

Музеї при навчальних закладах виконують велику культурно-просвітницьку і краєзнавчу роботу. І тому  не слід забувати, що не тільки педагоги, учні даного навчального закладу, а й місцеві мешканці не тільки хочуть одержати в музеї інформацію про минуле, але виявляють бажання увіковічити в музеї свої діяння, а також діяння своїх дітей.

Основною формою масової науково-освітньої діяльності будь-якого музею є музейна екскурсія, тобто колективний його огляд відвідувачами, які об’єднані в групу. Що таке екскурсія?

Екскурсія - це цілеспрямований, завчасно запрограмований, методично продуманий процес передачі суми знань шляхом показу і розповіді.

Показ - це спостереження об’єкта під керівництвом спеціаліста (екскурсовода). При звичайному огляді, як правило, сприймаються тільки зовнішній вигляд об’єкта. При показі його екскурсоводом не тільки спостерігається об’єкт, а й відбувається його аналіз. Під час показу екскурсовод допомагає екскурсантам установити зоровий зв’язок між музейними предметами, умовами і обставинами його створення.

Розповідь - це усне доповнення до незнаного або вже частково знаного наукового матеріалу.

Правильне поєднання показу і розповіді дає можливість екскурсоводу досягти високої  ефективності екскурсії.

За змістом екскурсії бувають оглядові (комплексні, багатопланові) й тематичні (одно темні).

Передумовою якісного проведення екскурсії є детальне ознайомлення з музейною експозицією. Саме від того як сформована експозиція, через її зміст поєднується науковість і образність, яка висвітлюється з допомогою різноманітних методів, відбувається прилучення відвідувачів до першоджерел знань і створюються умови для здійснення навчально-виховних функцій.

Визначається мета і тема екскурсії, розробляється маршрут, проводиться добір експонатів (джерел).

Кожна екскурсія повинна мати свою чітко визначену мету і тему, яка є предметом показу і розповіді.

Мета екскурсії – це те, заради чого вона проводиться.

Тема екскурсії - це короткий, концентрований виклад основного змісту екскурсії. Вона є стержнем, що поєднує всі об’єкти екскурсії в єдине ціле.

Підбір і вивчення різних джерел (музейних, літературних, статистичних) проводиться так, щоб вони більш повно розкривали  тему екскурсії. Розробляється екскурсійний маршрут.

Екскурсійний маршрут - це своєрідна канва, на основі якої розробляється весь зміст екскурсії. Наприклад, розглянемо тематичний план екскурсії на тему: «Наш рідний край». Тема розділена на підрозділи:

1. Географічне положення.

2.Географічна будова і рельєф.

3. Природні умови і ресурси.

4.Історія краю.

5. Населення.

6. Господарство та економічні зв’язки краю.

7. Охорона навколишнього середовища.

8. Перспективи розвитку краю та ін..

Кожен підрозділ можна розширити. Наприклад, пункт 5 розширити так:

5.1. Кількість населення.

5.2. Демографічні особливості населення.

5.3. Професійні навички і господарська діяльність населення. Та інше.

Розглянемо тему: «Історія освіти в даному регіоні», яка складається із таких підтем:

1.Найперші відомості про заснування освітнього закладу на даній території, його статус.

2.Місце розміщення цього навчального закладу.

3.Відомості про педагогів.

4.Етнографічний матеріал різних періодів.

5.Діяльність навчального закладу.

6.Досягнення навчального закладу різного періоду

(тут слід розглядати всі періоди).

7.Та інше.

Приводиться у відповідність маршруту експозиція музею.

Коли тема і мета екскурсії визначена, розроблено екскурсійний маршрут, тематично оформлена експозиція музею, тоді можна проводити екскурсію, тобто колективний  її огляд відвідувачами.

Важливе значення має підготовка контрольного, індивідуального тексту та складання методичної розробки.

УКАЗ
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

№ 580/2015 від 13 жовтня 2015 року

Про Стратегію національно-патріотичного
виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки

З метою виховання громадянина-патріота України, утвердження любові до Батьківщини, духовності, моральності, шанобливого ставлення до національних надбань Українського народу, наслідування найкращих прикладів мужності та звитяги борців за свободу та незалежність України як з історичного минулого, так і захисників, які сьогодні відстоюють суверенітет та територіальну цілісність держави у боротьбі із зовнішньою агресією, а також визначення ефективних механізмів системної взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства у питаннях національно-патріотичного виховання постановляю:

1. Затвердити Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки (додається).

2. Кабінету Міністрів України:

1) розробити за участю представників державних органів, органів місцевого самоврядування, організацій громадянського суспільства, провідних вітчизняних учених та затвердити:

у двомісячний строк — план дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки;

до 31 грудня 2015 року — державну цільову програму з національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки;

2) забезпечувати щороку підготовку та оприлюднення до 14 жовтня звіту про виконання у поточному році плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки;

3) опрацювати питання стосовно визначення центрального органу виконавчої влади з виконання функцій щодо координації заходів, здійснюваних органами виконавчої влади з національно-патріотичного виховання дітей та молоді.

3. Обласним, Київській міській державним адміністраціям активізувати на відповідній території роботу з національно-патріотичного виховання дітей та молоді, створивши для цього, зокрема, координаційні центри як допоміжні органи та залучивши до їх діяльності представників громадськості.

4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України                                                                П.ПОРОШЕНКО

          Робоче місце має бути забезпечене:

• інструктивно – нормативними документами й матеріалами з проблем виховної роботи;
• методичною, довідковою літературою, інформаційними матеріалами з проблем виховання школярів;
• матеріалами, які готувались до засідань педагогічної ради, виробничих нарад;
• матеріалами інрормаційно – рекламної служби школи.

Для роботи з учнівським колективом школи:

• план виховної роботи;
• розклад позаурочної роботи з учнями;
• план роботи й матеріали про роботу органів учнівського самоврядування;
• матеріали про роботу учнівських громадських організацій;
• орієнтовна програма вивчення класного учнівського колективу;
• місячний план позаурочної виховної роботи школи;
• щоденний особистий план роботи заступника директора з виховної роботи;
• картотека кращого педагогічного досвіду з питань виховної роботи.

Для роботи з класними керівниками, іншими педагогами школи:

• план роботи психолого – педагогічного семінару (методичного об’єднання) класних керівників;
• орієнтовна програма діяльності класного керівника;
• орієнтовна програма вивчення особистості школяра;
• зразки психолого – педагогічних характеристик на учнів;
• матеріали кращого досвіду діяльності класного керівника;
• матеріали про роботу керівників гуртків і технічних творчих об’єднань учнів;
• матеріали про вивчення стану позакласної та позаурочної виховної роботи.

Для роботи з батьківською громадськістю:

• навчально – тематичний план і програма батьківської просвіти;
• журнал педагогічної просвіти батьків;
• психолого – педагогічна карта вивчення особистості учнів;
• списки рекомендованої літератури для батьків щодо проблем виконання учнівської молоді;
• пам’ятки й поради батькам, розроблені лікарями, психологами, юристами, педагогами;
• матеріали педагогічного досвіду з проблем сімейного виховання;
• матеріали періодики з проблем сімейного виховання.

  Найвагоміші досягнення вихованців Центру позашкільної роботи і дитячої творчості у всеукраїнських та міжнародних заходах протягом 2014-2015 н.р.

Аналіз роботи Центру позашкільної роботи і дитячої творчості

за 2014 - 2015н.р.

Протягом 2014-2015н.р. робота Центру позашкільної роботи і дитячої творчості  була спрямована на реалізацію завдань Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ ст., Законів України „Про освіту”, “Про позашкільну освіту”, інших документів та річного плану роботи, в якому було передбачено діяльність закладу  в напрямку розвитку інтересів і творчих здібностей дітей, організації змістовного дозвілля, задоволення потреб вихованців у професійному самовизначенні і творчій самореалізації, удосконалення  методичної роботи з педагогами.

Формування духовності, моральності як провідних якостей особистості – велике і складне завдання сучасного суспільства, у якому позашкільний заклад не може стояти осторонь. Особливої актуальності ця справа набуває сьогодні, коли проблеми морально – духовного, соціально – економічного й патріотичного розвитку потребують значної уваги.

Центр позашкільної роботи і дитячої творчості ставить перед собою важливе завдання-виховання справжнього громадянина та патріота своєї Батьківщини, духовно багатої та розвиненої особистості. Майбутнє та сьогодення можуть створити, люди, які цінують свою державу, мають гідність, моральність, знають свої права та свободи.

Сучасний педагог є довіреною особою суспільства, ключовою фігурою у вирішенні завдань виховання підростаючої особистості.

Виховна робота Центру спрямована на:

• підготовку молоді здатної до творчої праці;
• формування принципів здорового способу життя;
• розвиток етичного та естетично – екологічного виховання;
• виховання учнів на основі визнання пріоритетності загальнолюдських цінностей.

Основний зміст виховної роботи включає в себе.

1. Національно – патріотичне виховання – формування національної свідомості і відповідальності, виховання любові до рідної землі, її історії, відновлення і збереження історичної пам’яті, прищеплення працелюбності, індивідуальності, виховання бережливого ставлення до мови, культури та традицій свого народу.
2. Інтелектуально – духовне виховання -  розвиток пізнавального інтересу, творчої активності, виховання потреби самостійно здобувати знання та вміння, використовувати їх, здатність практично реалізувати особистий життєвий вибір на основі здобутих знань та умінь, здатність формувати та відстоювати власну позицію.
3. Громадянсько – правове виховання – прищеплення поваги до прав і свобод людини та громадянина, виховання громадянського обов’язку перед державою, суспільством, формування правової культури особистості, залучення молоді до участі у доброчинних акціях та волонтерському русі.
4. Морально – етичне виховання – формування почуття власної гідності, честі, свободи, рівності, працелюбності, самодисципліни, формування моральної культури, засвоєння моральних норм, принципів.
5. Екологічне виховання – формування основ екологічного мислення та екологічної культури, володіння знаннями, вміння раціонального використання природних ресурсів, почуття відповідальності за оточуюче середовище, залучення до активної екологічної та природоохоронної діяльності.
6. Художньо – естетичне виховання – розвиток естетичного смаку, формування художніх здібностей, вивчення народних традицій та кращих надбань культури,  вміння створювати прекрасне.
7. Трудове виховання – формування особистості, як свідомо та відповідально ставиться до праці.
8. Фізичне виховання – сприяння здоровому способу життя, виховання відповідального ставлення до власного здоров’я, духовне та психічне формування, боротьба з шкідливими звичками та попередження їх появі, профілактика захворювань методом створення умов для активного способу життя.

Лист МОНмолодьспорт № 1/9-604 від 28.08.12 року