13 жовтня 2016 року на базі Скотарської загальноосвітньої школи імені Руслана Ігнатишина відбулося ІІ засідання районного методичного об’єднання педагогів-організаторів на тему: «Творча особистість педагога-організатора у навчально-виховному процесі».
У роботі РМО взяли участь 13 педагогів-організаторів району, заступник директора з навчально-виховної роботи Наталія Михайлівна Могіш, директор та методист Центру позашкільної роботи і дитячої творчості.
На засіданні розглядалися такі питання:
«Про освітній потенціал виховної роботи в умовах модернізації навчального середовища»;
«Про навчально-методичне забезпечення виховної роботи в школі»;
«Про творчу особистість педагога-організатора у навчально-виховному процесі»
У своїх доповідях ділилися досвідом роботи педагоги-організатори Жденіївської ЗОШ І-ІІІ ст. – Цап Г.В., Лазівської ЗОШ І-ІІ ст. – Гафинець Л.Ф. та Канорської ЗОШ І-ІІ ст. – Кобрин В.О.
Своїм неабияким досвідом роботи ділилася педагог-організатор Скотарської загальноосвітньої школи Ганна Іванівна Ковчар. Вона підготувала та провела масовий захід патріотичного спрямуваня «Україна – моя молитва», в якому відтворено події Козацтва, Першої та Другої світової війни, війни в Афганістані та події які зараз відбуваються на сході України.
Учні закликали гостей у молитві згадати усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Своїми патріотичними піснями, віршами підростаюче покоління ще раз переконало, нас дорослих, що вони є справжніми патріотами своєї незалежної держави. Декламуючи вірш «Мамо, не плач, я повернусь весною», не стримували сліз ні гості, ані ведучі заходу. Важливим фактором є те, що учні самі дійшли висновку що вислів «Слава Україні – Героям слава!» перестали бути просто вітанням, це вже віддання шани найкращим, адже саме їхню школу переіменовано на честь загиблого земляка Руслана Ігнатишина, який захищав незалежність та територіальну цілісність України в зоні АТО.
Такі зустрічі залишають у душах і серцях підростаючого покоління глибокі і незабутні сліди, вчать шанувати і пам'ятати історію свого народу.
Напередодні свята Дня українського козацтва та релігійного свята Покрови з вітальними словами до присутніх звернувся директор школи. Михайло Михайлович Беца, побажав усім міцного здоров’я, надалі залишатися гідними громадянами своєї держави та опіки Пресвятої Богородиці.
Музеї при навчальних закладах виконують велику культурно-просвітницьку і краєзнавчу роботу. І тому не слід забувати, що не тільки педагоги, учні даного навчального закладу, а й місцеві мешканці не тільки хочуть одержати в музеї інформацію про минуле, але виявляють бажання увіковічити в музеї свої діяння, а також діяння своїх дітей.
Основною формою масової науково-освітньої діяльності будь-якого музею є музейна екскурсія, тобто колективний його огляд відвідувачами, які об’єднані в групу. Що таке екскурсія?
Екскурсія - це цілеспрямований, завчасно запрограмований, методично продуманий процес передачі суми знань шляхом показу і розповіді.
Показ - це спостереження об’єкта під керівництвом спеціаліста (екскурсовода). При звичайному огляді, як правило, сприймаються тільки зовнішній вигляд об’єкта. При показі його екскурсоводом не тільки спостерігається об’єкт, а й відбувається його аналіз. Під час показу екскурсовод допомагає екскурсантам установити зоровий зв’язок між музейними предметами, умовами і обставинами його створення.
Розповідь - це усне доповнення до незнаного або вже частково знаного наукового матеріалу.
Правильне поєднання показу і розповіді дає можливість екскурсоводу досягти високої ефективності екскурсії.
За змістом екскурсії бувають оглядові (комплексні, багатопланові) й тематичні (одно темні).
Передумовою якісного проведення екскурсії є детальне ознайомлення з музейною експозицією. Саме від того як сформована експозиція, через її зміст поєднується науковість і образність, яка висвітлюється з допомогою різноманітних методів, відбувається прилучення відвідувачів до першоджерел знань і створюються умови для здійснення навчально-виховних функцій.
Визначається мета і тема екскурсії, розробляється маршрут, проводиться добір експонатів (джерел).
Кожна екскурсія повинна мати свою чітко визначену мету і тему, яка є предметом показу і розповіді.
Метаекскурсії – це те, заради чого вона проводиться.
Тема екскурсії - це короткий, концентрований виклад основного змісту екскурсії. Вона є стержнем, що поєднує всі об’єкти екскурсії в єдине ціле.
Підбір і вивчення різних джерел (музейних, літературних, статистичних) проводиться так, щоб вони більш повно розкривали тему екскурсії. Розробляється екскурсійний маршрут.
Екскурсійний маршрут - це своєрідна канва, на основі якої розробляється весь зміст екскурсії. Наприклад, розглянемо тематичний план екскурсії на тему: «Наш рідний край». Тема розділена на підрозділи:
1. Географічне положення.
2.Географічна будова і рельєф.
3. Природні умови і ресурси.
4.Історія краю.
5. Населення.
6. Господарство та економічні зв’язки краю.
7. Охорона навколишнього середовища.
8. Перспективи розвитку краю та ін..
Кожен підрозділ можна розширити. Наприклад, пункт 5 розширити так:
5.1. Кількість населення.
5.2. Демографічні особливості населення.
5.3. Професійні навички і господарська діяльність населення. Та інше.
Розглянемо тему: «Історія освіти в даному регіоні», яка складається із таких підтем:
1.Найперші відомості про заснування освітнього закладу на даній території, його статус.
2.Місце розміщення цього навчального закладу.
3.Відомості про педагогів.
4.Етнографічний матеріал різних періодів.
5.Діяльність навчального закладу.
6.Досягнення навчального закладу різного періоду
(тут слід розглядати всі періоди).
7.Та інше.
Приводиться у відповідність маршруту експозиція музею.
Коли тема і мета екскурсії визначена, розроблено екскурсійний маршрут, тематично оформлена експозиція музею, тоді можна проводити екскурсію, тобто колективний її огляд відвідувачами.
Важливе значення має підготовка контрольного, індивідуального тексту та складання методичної розробки.
Про Стратегію національно-патріотичного
виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки
З метою виховання громадянина-патріота України, утвердження любові до Батьківщини, духовності, моральності, шанобливого ставлення до національних надбань Українського народу, наслідування найкращих прикладів мужності та звитяги борців за свободу та незалежність України як з історичного минулого, так і захисників, які сьогодні відстоюють суверенітет та територіальну цілісність держави у боротьбі із зовнішньою агресією, а також визначення ефективних механізмів системної взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства у питаннях національно-патріотичного виховання постановляю:
1. Затвердити Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки (додається).
2. Кабінету Міністрів України:
1) розробити за участю представників державних органів, органів місцевого самоврядування, організацій громадянського суспільства, провідних вітчизняних учених та затвердити:
у двомісячний строк — план дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки;
до 31 грудня 2015 року — державну цільову програму з національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки;
2) забезпечувати щороку підготовку та оприлюднення до 14 жовтня звіту про виконання у поточному році плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки;
3) опрацювати питання стосовно визначення центрального органу виконавчої влади з виконання функцій щодо координації заходів, здійснюваних органами виконавчої влади з національно-патріотичного виховання дітей та молоді.
3. Обласним, Київській міській державним адміністраціям активізувати на відповідній території роботу з національно-патріотичного виховання дітей та молоді, створивши для цього, зокрема, координаційні центри як допоміжні органи та залучивши до їх діяльності представників громадськості.
4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
05 листопада 2015 року на базі Воловецької загальноосвітньої школи відбулося ІІ засідання районного методичного об’єднання педагогів-організаторів на тему: «Патріотичне виховання учнів у змісті, формах і методах діяльності дитячо-юнацьких громадських організацій».
У роботі РМО взяли участь директор ЦПРДТ Тетяна Тидір, методист Людмила Чорней, заступник директора з виховної роботи Воловецької ЗОШ І-ІІІ ст. Наталія Плав’яник та педагоги-організатори з 14 шкіл району.
На засіданні розглядалися такі питання:
- Етапи впровадження національно-патріотичного виховання;
- Проведення моніторингу системи патріотичного виховання дітей та молоді за допомогою соціологічних опитувань, анкетування, психологічного тестування;
- «Патріотичне виховання учнів у змісті, формах і методах діяльності дитячо-юнацьких громадських організацій»;
- Забезпечення в молодого покоління розвинутої патріотичних свідомості і відповідальності, почуття вірності, любові до Батьківщини, зацікавленість молоді щодо служби у збройних силах України.
Педагог-організатор Воловецької ЗОШ І-ІІІ ст. Валентина Красуцька поділилалася досвідом, провівши виховний захід у формі інтелектуальної гри «О, мово рідна!»
В презентації роботи органів учнівського самоврядування шкільної ради «Лідер» чітко висвітлено патріотичне виховання учнів у змісті, формах і методах діяльності дитячо-юнацьких громадських організацій. Заслуговує на увагу новостворений центр «Молода генерація українців», метою роботи якого є підняття національної самосвідомості та розвитку патріотизму. Логічним завершенням заходу був флешмоб лідерів учнівського самоврядування «Нам потрібне мирне небо!», під керівництвом заступника директора з виховної роботи Наталії Плав’яник.
Насамкінець директор Воловецької ЗОШ І-ІІІ ст. Михайло Пацьо звернувся до присутніх, побажавши їм міцного здоров’я, благополуччя, творчих успіхів, Божої благодаті та мирного неба.
Методичні рекомендації щодо організації діяльності кімнати виховної роботи
1. Кімната виховної роботи, учнівська кімната або кімната для роботи з дитячими об'єднаннями й організаціями є організувальним центром виховної роботи із школярами різних вікових категорій, які навчаються в цьому закладі; членами первинних осередків дитячо-юнацьких об'єднань, які діють на базі закладу; класними керівниками, керівниками гуртків, об'єднань за інтересами, організаторами дозвіллєвої й виховної діяльності з дітьми.
2. Кімнату виховної роботи рекомендується створювати в закладах освіти за наявності приміщень, придатних для:
♦ організації малих форм ігрової діяльності з дітьми;
♦ засідань органів учнівського самоврядування й первинних осередків дитячо-юнацьких об'єднань;
♦ консультативної роботи з учасниками навчально-виховного процесу;
♦ творчої роботи педагогічних працівників.
3. У навчальних закладах І—III ступенів діють: кімната виховної роботи, завідувач — заступник директора з виховної роботи й кімната школяра (учнівська кімната або кімната для роботи з дитячими об'єднаннями та організаціями), завідувач — педагог-організатор.
У навчальних закладах І—II ступенів — кімната школяра (учнівська кімната або кімната для роботи з дитячими об'єднаннями й організаціями).
Аналіз роботи Центру позашкільної роботи і дитячої творчості
за 2014 - 2015н.р.
Протягом 2014-2015н.р. робота Центру позашкільної роботи і дитячої творчості була спрямована на реалізацію завдань Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ ст., Законів України „Про освіту”, “Про позашкільну освіту”, інших документів та річного плану роботи, в якому було передбачено діяльність закладу в напрямку розвитку інтересів і творчих здібностей дітей, організації змістовного дозвілля, задоволення потреб вихованців у професійному самовизначенні і творчій самореалізації, удосконалення методичної роботи з педагогами.
Формування духовності, моральності як провідних якостей особистості – велике і складне завдання сучасного суспільства, у якому позашкільний заклад не може стояти осторонь. Особливої актуальності ця справа набуває сьогодні, коли проблеми морально – духовного, соціально – економічного й патріотичного розвитку потребують значної уваги.
Центр позашкільної роботи і дитячої творчості ставить перед собою важливе завдання-виховання справжнього громадянина та патріота своєї Батьківщини, духовно багатої та розвиненої особистості. Майбутнє та сьогодення можуть створити, люди, які цінують свою державу, мають гідність, моральність, знають свої права та свободи.
Сучасний педагог є довіреною особою суспільства, ключовою фігурою у вирішенні завдань виховання підростаючої особистості.
Виховна робота Центру спрямована на:
підготовку молоді здатної до творчої праці;
формування принципів здорового способу життя;
розвиток етичного та естетично – екологічного виховання;
виховання учнів на основі визнання пріоритетності загальнолюдських цінностей.
Основний зміст виховної роботи включає в себе.
Національно – патріотичне виховання – формування національної свідомості і відповідальності, виховання любові до рідної землі, її історії, відновлення і збереження історичної пам’яті, прищеплення працелюбності, індивідуальності, виховання бережливого ставлення до мови, культури та традицій свого народу.
Інтелектуально – духовне виховання - розвиток пізнавального інтересу, творчої активності, виховання потреби самостійно здобувати знання та вміння, використовувати їх, здатність практично реалізувати особистий життєвий вибір на основі здобутих знань та умінь, здатність формувати та відстоювати власну позицію.
Громадянсько – правове виховання – прищеплення поваги до прав і свобод людини та громадянина, виховання громадянського обов’язку перед державою, суспільством, формування правової культури особистості, залучення молоді до участі у доброчинних акціях та волонтерському русі.
Морально – етичне виховання – формування почуття власної гідності, честі, свободи, рівності, працелюбності, самодисципліни, формування моральної культури, засвоєння моральних норм, принципів.
Екологічне виховання – формування основ екологічного мислення та екологічної культури, володіння знаннями, вміння раціонального використання природних ресурсів, почуття відповідальності за оточуюче середовище, залучення до активної екологічної та природоохоронної діяльності.
Художньо – естетичне виховання – розвиток естетичного смаку, формування художніх здібностей, вивчення народних традицій та кращих надбань культури, вміння створювати прекрасне.
Трудове виховання – формування особистості, як свідомо та відповідально ставиться до праці.
Фізичне виховання – сприяння здоровому способу життя, виховання відповідального ставлення до власного здоров’я, духовне та психічне формування, боротьба з шкідливими звичками та попередження їх появі, профілактика захворювань методом створення умов для активного способу життя.
Рекомендації щодо використання в навчально-виховному процесі інноваційних технологій навчання
1.Технології інтерактивного навчання:
- до роботи мають бути залучені всі учні;
- активна участь має заохочуватись;
- учні повинні самостійно розробляти й виконувати правила роботи в малих групах;
- учнів повинно бути не більше 30 осіб (лише у цьому можлива продуктивна праця;
- учні повинні бути підготовлені до роботи в малих групах.
2. Проектні технології:
- тему проекту мають обрати самі учні із запропонованого переліку;
- учитель детально характеризує кожну обрану тему проекту;
учитель може запропонувати тему проекту, але не нав’язувати її учневі;
- учитель повинен зацікавити учня темою проекту;
- розподіл учнів на проектні групи та планове виконання завдань має відбуватись на добровільних засадах, без стороннього натиску дорослих;
- під час довгострокових проектних досліджень значну увагу приділяти практичному спрямуванню проектної роботи;
- учитель - лише консультант під час роботи над проектом, а не його виконавець;
- виконання проекту обов’язково має бути пов’язане із самостійним вирішенням проблеми і здійсненням обґрунтованого вибору низки альтернативних варіантів;
- рекомендується складати сценарій захисту проекту за схемою:
постановка проблеми, її актуальність;
висловлення гіпотези, аргументація її положень;
основна частина: етапи роботи над проектом, отримані результати;
висновки;
відповіді на запитання;
для захисту мають бути розписані ролі учасників проекту;
захист довготривалого проекту супроводжувати мультимедійною презентацією;
під час презентації проекту чітко дотримуватись регламенту (до 10 хв);
оформлення проектної роботи здійснювати відповідно до розроблених вимог;
оцінювання здійснювати за визначеними критеріями за двома напрямами: оформлення проектних досліджень (проектна папка) та йог презентація.
3. Комп’ютерні технології:
- постійно ознайомлювати учнів із правилами безпеки та використання Інтернету;
- використовувати комп’ютерні технології відповідно до рівня комп’ютерної грамотності учнів;
- постійно залучати учнів до створення власних мультимедійних продуктів;
- комп’ютерні технології вводити не замість інших, а спільно з ними;
- застосовувати комп’ютерні технології на різних етапах уроку;
- під час створення власної мультимедійної презентації не захоплюватись використанням анімаційних ефектів та звуковим оформленням, оскільки надмірне і недоречне їх застосування відволікає увагу учнів від основної теми.
28 квітня 2015 року на базі ЦПРДТ відбулося ІІІ засідання районного методичного об’єднання педагогів-організаторів, темою якого було «Педагогічна просвіта батьків з використанням сучасних форм і методів та активне залучення їх до виховної роботи, підготовка підростаючого покоління до дорослого, сімейного життя».
У роботі районного методичного об’єднання взяли участь педагоги – організатори з 14 шкіл району, завідувач РМК управління освіти, молоді і спорту Воловецької РДА, директор та методист Центру позашкільної роботи.
На засіданні були розглянуті такі питання: «Характер спілкування батьків з дитиною, єдність сімейних інтересів», «Сімейні цінності» та «Роль родини у формуванні здорового способу життя». Досвідом роботи ділилися педагоги – організатори Гукливської ЗОШ І-ІІ ст. - Варга М.М., Н. Ворітської ЗОШ І-ІІІ ст. - Козик Н.М. та Н. Ворітської школи – інтернату Гайпел А.І.
«У сім’ї закладається коріння, з якого виростає пагін, і гілки, і квітки, і плоди. Сім’я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави».