Четвер, 14.12.2017, 03:17
Вітаю Вас Гість | RSS
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 85
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Статті

Головна » Статті » Шкільні музеї

РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо підготовки і проведення екскурсії по музею навчального закладу

Воловецький районний Центр позашкільної роботи і дитячої творчості

 

 

 

 

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо підготовки і проведення екскурсії по музею навчального закладу

 

 

 

 

Підготували:

Директор ЦПРДТ Тидір Т.В.

Методист ЦПРДТ Чорней Л.В

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2016

 

В С Т У П

 

Музеї при навчальних закладах виконують велику культурно-просвітницьку і краєзнавчу роботу. І тому  не слід забувати, що не тільки педагоги, учні даного навчального закладу, а й місцеві мешканці не тільки хочуть одержати в музеї інформацію про минуле, але виявляють бажання увіковічити в музеї свої діяння, а також діяння своїх дітей.

Основною формою масової науково-освітньої діяльності будь-якого музею є музейна екскурсія, тобто колективний його огляд відвідувачами, які об’єднані в групу. Що таке екскурсія?

Екскурсія - це цілеспрямований, завчасно запрограмований, методично продуманий процес передачі суми знань шляхом показу і розповіді.

Показ - це спостереження об’єкта під керівництвом спеціаліста (екскурсовода). При звичайному огляді, як правило, сприймаються тільки зовнішній вигляд об’єкта. При показі його екскурсоводом не тільки спостерігається об’єкт, а й відбувається його аналіз. Під час показу екскурсовод допомагає екскурсантам установити зоровий зв’язок між музейними предметами, умовами і обставинами його створення.

Розповідь - це усне доповнення до незнаного або вже частково знаного наукового матеріалу.

Правильне поєднання показу і розповіді дає можливість екскурсоводу досягти високої  ефективності екскурсії.

За змістом екскурсії бувають оглядові (комплексні, багатопланові) й тематичні (одно темні).

Передумовою якісного проведення екскурсії є детальне ознайомлення з музейною експозицією. Саме від того як сформована експозиція, через її зміст поєднується науковість і образність, яка висвітлюється з допомогою різноманітних методів, відбувається прилучення відвідувачів до першоджерел знань і створюються умови для здійснення навчально-виховних функцій.

Визначається мета і тема екскурсії, розробляється маршрут, проводиться добір експонатів (джерел).

Кожна екскурсія повинна мати свою чітко визначену мету і тему, яка є предметом показу і розповіді.

Мета екскурсії – це те, заради чого вона проводиться.

Тема екскурсії - це короткий, концентрований виклад основного змісту екскурсії. Вона є стержнем, що поєднує всі об’єкти екскурсії в єдине ціле.

Підбір і вивчення різних джерел (музейних, літературних, статистичних) проводиться так, щоб вони більш повно розкривали  тему екскурсії. Розробляється екскурсійний маршрут.

Екскурсійний маршрут - це своєрідна канва, на основі якої розробляється весь зміст екскурсії. Наприклад, розглянемо тематичний план екскурсії на тему: «Наш рідний край». Тема розділена на підрозділи:

1. Географічне положення.

2.Географічна будова і рельєф.

3. Природні умови і ресурси.

4.Історія краю.

5. Населення.

6. Господарство та економічні зв’язки краю.

7. Охорона навколишнього середовища.

8. Перспективи розвитку краю та ін..

Кожен підрозділ можна розширити. Наприклад, пункт 5 розширити так:

5.1. Кількість населення.

5.2. Демографічні особливості населення.

5.3. Професійні навички і господарська діяльність населення. Та інше.

Розглянемо тему: «Історія освіти в даному регіоні», яка складається із таких підтем:

1.Найперші відомості про заснування освітнього закладу на даній території, його статус.

2.Місце розміщення цього навчального закладу.

3.Відомості про педагогів.

4.Етнографічний матеріал різних періодів.

5.Діяльність навчального закладу.

6.Досягнення навчального закладу різного періоду

(тут слід розглядати всі періоди).

7.Та інше.

Приводиться у відповідність маршруту експозиція музею.

Коли тема і мета екскурсії визначена, розроблено екскурсійний маршрут, тематично оформлена експозиція музею, тоді можна проводити екскурсію, тобто колективний  її огляд відвідувачами.

Важливе значення має підготовка контрольного, індивідуального тексту та складання методичної розробки.

У контрольному тексті цитати, цифри і приклади обов’язково супроводжуються індивідуальним текстом, який становить підготовлену для екскурсії розповідь. Побудова всіх індивідуальних текстів майже однакова (вступ, основна частина, висновок).

Крім того, для  екскурсії готуються наочні матеріали, які повинні відновити відсутні зорові ланки під час показу. Це карти, схеми, малюнки, зразки сировини і продукції підприємств, гербарії і колекції та ін.

Після підготовки контрольного тексту приступають до складання методичної розробки.

Методична розробка - це проспект, по якому можна провести дану екскурсію, як краще організувати демонстрування музейних експонатів, які методичні прийоми слід використати для того, щоб вона була проведена успішно і ефективно. Методична розробка повинна стати путівником для інших екскурсоводів.

Перед тим, як проводити екскурсію з відвідувачами її слід апробувати в присутності колег, комісії, керівництва навчальним закладом, спеціаліста музейної справи тощо. Після обговорення проведеної екскурсії вносяться виправлення, доповнення і проводиться доопрацювання у її зміст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЕКСПОЗИЦІЯ

Зміст і завдання

Експозиція це науково-обґрунтована, системно впорядкована, архітектурно – художньо оформлена демонстрація музейних предметів, які були попередньо виявлені і зібрані, вивчені і систематизовані та підготовлені до показу.

В музеї навчального закладу, як правило, створення експозиції ґрунтується за історико-хронологічними принципами. Такий принцип дає змогу повно, у певній послідовності висвітлювати історію краю на основі загальноприйнятої наукової періодизації. Наприклад, діяльність навчального закладу можна розділити на такі періоди:

1.Діяльність навчального закладу до 1919 року.

2.Діяльність у Чехословацький період (1919-1939рр.).

3.Періоду Карпатської України ( 1939р.),

4.Німецько-угорська окупація (1939-1944рр.).

5.Період Радянського Союзу ( 1944-1990 рр.).

6.Школа національного відродження (1990 р. по сьогодення).

Передумовою якісного проведення екскурсії є створення і знання експозиції.

Експозиція повинна задовольняти  запити відвідувачів музею різного вікового та загальноосвітнього рівня. Через її зміст поєднується науковість і образність, яка висвітлюється з допомогою різноманітних методів. При ознайомлені з експозицією відбувається прилучення відвідувачів до першоджерел знань і створюються умови для здійснення навчально-виховних функцій.

Тому на початку екскурсії екскурсоводу слід детально  вникнути у музейну експозицію.

У музеї навчального закладу експозиційні матеріали, як правило, експонуються найпоширенішими способами: тематичним, систематичним, ансамблевим.

А саме:

- тематичний – включає в себе музейні предмети, різних типів (речові, мистецькі, документальні, фото, макети, моделі, муляжі і т.д.), які розкривають яку-небудь тему чи проблему і які створюють експозиційний комплекс;

- систематичний - створений на основі однорідних музейних предметів, наприклад, «національний костюм», «нумізматика», «побутові речі» тощо.

- монографічний – присвячений якій-небудь особі чи колективу, природному явищу або історичній події, даті. Це, наприклад,: музей історії школи, музей хліба, музей ткацтва тощо;

- ансамблева - це музей під відкритим небом (меморіальна кімната, земляна криївка тощо).

У музеї навчального закладу експозиція, як правило, ґрунтується за історико-хронологічними принципами. Такий принцип дає змогу повно, у певній послідовності висвітлювати історію краю та ту чи іншу подію чи явище на основі загальноприйнятої наукової періодизації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фото 1. Фрагмент експозиції

Правильно складена експозиція надає можливість екскурсоводу, який виступає своєрідним посередником між експозицією і екскурсантом, вибирати експонати, використовувати різні прийоми їх показу, розкривати зміст експозиції з різними рівнями деталізації і т. д., з врахуванням характеру екскурсійної групи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фото 2. Фрагмент музею Бойової слави

 

Важливе місце в діяльності музею є  орієнтування в ньому. Повинні бути встановлені вказувачі руху: «Початок огляду», «Продовження огляду», «Закінчення огляду. Вихід».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фото 3. Фрагмент експозиції «Історія

Карпатської України, 1939р»

Кожен розділ експозиції повинен мати заголовок, який розміщується над експозиційним комплексом. Заголовок відноситься лише до даного розділу експозиції і повинен бути коротким і відбивати суть експозиційного комплексу. Наприклад, «Наші випускники», «Нашого цвіту-по всьому світу» та ін.

Кожен експонат експозиції повинен бути забезпечений етикеткою з анотацією. Етикетка складається з двох частин: назва предмета і анотація до нього. Наприклад.

Сокира, ХУІІ ст.

Знайдена під час розкопок Невицького замку членами експедиційного загону Закарпатського центру туризму, краєзнавства, екскурсій і спорту учнівської молоді

 

Капелюх (крисаня), ХІХ ст..

Подарований музею мешканцем села N. району  (прізвище, ім’я, по батькові) у ___ році.

У шкільному музеї дуже важливо включати в експозиційні розділи пояснення про тих осіб, яки винайшли чи подарували експонат у музей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фото 4. Фрагмент експозиції «Народна вишивка»

етнографічного музею «Повернення із забуття»

Етикетаж дозволяє відвідувачам музею самостійно «читати» експозицію без допомоги екскурсовода. Етикетаж також допомагає у роботі екскурсовода.

Наша область є екскурсійною, куди приїжджають багато гостей із-за кордону, тому етикетку і анотацію у ній доцільно робити на двох мовах.

 

ЕКСКУРСОВОД

У діяльності музею при навчальному закладі велика роль належить екскурсоводу - організатору процесу навчання і виховання. Від його професійної підготовленості, ерудиції, вмінні вступити в контакт з екскурсантами та його особистої привітності залежить в значній мірі виховна дія музею на відвідувача.

Екскурсовод представляє музей з усіма його надбаннями. Перед ним стоїть завдання при допомозі показу і розповіді довести до екскурсантів зміст музею. Ефективність роботи екскурсовода  залежить від уміння своєю поставою перед екскурсантами, з використанням методичних прийомів розповіді та показу, користуватися указкою чи іншими підсобними засобами донести до екскурсантів значну кількість інформації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фото 5. В такому взутті ходили наші

дідусі і бабусі у ХІХ ст. Екскурсію проводить

керівник  історико-краєзнавчого музею Канорської ЗОШ І-ІІ ст.. В.О.Кобрин.

 

Значне місце в роботі екскурсовода займає ефективний показ експонату. Ефективність показу залежить від правильного вибору точки огляду, ширини огляду тощо. Розповідаючи приклади щодо  певного експонату, екскурсовод повен не тільки розповідати, але й відповідати на різні питання, які виникають у слухачів.

Для того щоб розповідь і відповідь на поставлені питання були цікавими, науковими, ґрунтовними, екскурсовод повинен детально вивчити кожен експонат, кожну фотографію, знати історію як даний експонат потрапив до музею. Велика увага екскурсовода повинна бути звернути на мову, риторичність, ясність, виразність, образність.

 

При доборі екскурсоводів з числа учнів слід врахувати ряд принципів. По перше повинна бути дотримана добровільність, бажання учня працювати в екскурсійній групі.

 

 

Фото 6. Під керівництвом керівника історико – краєзнавчого музею

Буковецької ЗОШ І-ІІ ст.. Русин Н.М.

учні знайомляться з історією села.

 

Відповідальність екскурсоводів велика і тому до цієї роботи слід залучати учнів 8-11 класів. Учнів 6-7 класів доцільно залучати в якості помічників екскурсоводів. Їм можна доручати виступати з короткими розповідями про окремий стенд чи експонат. Такий підхід до формування групи екскурсоводів допомагає забезпечити наступність у діяльності музею.

Роботу з підготовки  юного екскурсовода слід вести за такими напрямками:

  • розширення і поглиблення знань учнів з історії, географії;
  • вміння добирати відповідну літературу;
  • навчання навикам  складання плану, вміння робити виписки, конспекту, тексту екскурсії;
  • озброєння учня методикою ведення екскурсії; вироблення умінь демонструвати експозиційний матеріал, вміння користуватися цитатами, висловами.

Важливо домогтися чіткості, виразності, образності, ясності розповіді юного екскурсовода.

Отже завдання екскурсовода також полягає в тому, щоб не тільки просто показати і розказати, передаючи свої знання екскурсантам, а й організувати пізнавальну діяльність відвідувачів, спонукати до самостійного пошуку.

- Серед основних методичних прийомів екскурсоводу слід уміти:

- сумістити вже існуюче індивідуальне уявлення про конкретний експонат (об’єкт, матеріал) з тим, що в даний момент він бачить перед собою;

- зробити зоровий аналіз експоната шляхом уявного розчленування  на складові частини з наступною їх характеристикою.

Таким чином, екскурсовод під час екскурсії повинен:

а). допомогти екскурсантам побачити, почути і відчути все те, що має відношення до теми екскурсії;

б). сприяти екскурсантам у набутті практичних навичок бачити і розуміти («читати») музейні експонати;

в). акцентувати стійку увагу до теми, до її показу і розповіді протягом усієї екскурсії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЕКСКУРСІЯ

Сутність та основні ознаки

 

ЕКСКУРСІЯ - це наочний процес пізнання, головними елементами якого є підібрані об’єкти експозиції і розповіді про них.

   Загальна екскурсійна методика складається з двох головних розділів:

- підготовка екскурсії;

- проведення екскурсії.

До підготовчого розділу належать:

- складання плану проведення екскурсії;

- формування теми і визначення мети екскурсії;

- підготовка екскурсовода;

- відбір об’єктів екскурсійного показу і складання маршруту;

- робота над змістом екскурсії;

- розробка регламенту екскурсії.

Екскурсія повинна бути побудована за двома принципами:

Перший - навчальний. Музейна колекція повинна доповнювати учнівський багаж знань.

 

Фото 7. Екскурсія на тему:

«Розвиток релігії на Закарпатті»,

Під керівництвом керівника історико – краєзнавчого музею

 Кичірнянської ЗОШ І-ІІ ст.. Годованець Г.В.

 

Другий - загальноосвітній і виховний (загальний інтелектуальний розвиток особи).

Екскурсії в навчальному закладі можуть бути навчальними (програмовими) і позакласними (позапрограмними). Екскурсії поділяються на оглядові, які передбачають загальне ознайомлення з музеєм, і тематичні, які проводяться за конкретною темою з використанням експонатів одного, а інколи і декількох музейних розділів. Екскурсія може бути вступною до вивчення певної теми, супровідною тобто доповнює тему, яку вивчають учні, або заключною з підведенням підсумків вивченого.

 

 

 

 

 

Фото 8. Історія рідного села. Екскурсію для учнів

проводить керівник  музею Бойової слави Зенинець В.В.

 

Тематика навчальних екскурсій у значній мірі залежить від профілю музею і складу його експозиції, вікового складу екскурсантів, соціального, професійного і національного складу, загальноосвітнього рівня, місця проживання.

Тематичні екскурсії проводяться, як правило, учителями –екскурсоводами. Перевага таких екскурсій є в тому, що вони дають можливість показати зв’язки між розділами програм з різних предметів.

 

 

 

 

 

 

Фото 9. Екскурсію проводить керівник музею  Бойової слави

Скотарської ЗОШ І-ІІ ст. Беца С.І.

 

Виходячи з цього, кожна екскурсія по музею повинна мати тему і мету, які залежать від контингенту учасників екскурсії (вікового складу, інтелектуального розвитку тощо). Метою екскурсії повинна бути не тільки навчальна сторона , відповідь запитам відвідувачів та актуальним питанням роботи, але й ідейно-політичне, військово-патріотичне естетичне, моральне, екологічне, трудове виховання молоді. Вибір теми і мети екскурсії надає напрямок вибору літератури, коло джерел та об’єкти майбутнього показу. При доборі літератури і джерел інформації слід розпочинати з бібліографії за даною темою.

Важливе значення в роботі музею із школярами має диференційований підхід до музейної аудиторії. Екскурсію необхідно готувати з врахуванням вікових категорій учнів та їх інтелектуального розвитку.

Для учнів початкових класів екскурсія в музеї  повинна складати  15-20 хвилин, для учнів 4-7 класів – 30-40 хвилин, для старшокласників - 45-60 хвилин. Кількість експонатів для дітей молодшого віку не повинна перевищувати 5-10, для учнів ІV-V класів – 20 предметів. Час зупинки біля вітрини або експонату не повинна перевищувати 1-1,5 хв.

 

 

Фото 10. Історико- краєзнавчий музей Лазівської ЗОШ І-ІІ ст..

 Керівник музею Климович Т.В.

 

Говорячи про дітей ми в першу чергу маємо на увазі, головним чином старших дошкільників 5-6 років, молодших школярів 7-9 років. Слід мати на увазі, що у 4 класі учні, як правило, істотно відрізняються від своїх молодших товаришів рівнем знань і навиків і мають більший діапазон потреби у знаннях. У цьому віці у них велика потреба в ознайомленні з навколишнім середовищем. Зустріч з незнайомими предметами надзвичайно розширює їх кругозір, поглиблює його представлення про навколишній світ.

Допомогу у підготовці і проведенні екскурсії можуть надати консультації з фахівцями музейної справи, їх участь у проведені екскурсії та учасники висвітлюваної події.

Особливого значення має підготовка екскурсії з дітьми-дошкільнятами і молодшими школярами. У дитячому віці найбільш активно формується загальна культура особистості, у тому числі і музейна культура.

Для дітей молодшого віку екскурсію в музеї слід  проводити у вигляді прогулянки. Найбільш перспективним у проведенні екскурсії з дітьми молодшого віку є гра. Ми знаємо, що гра займає ведуче місце в житті дошкільника та молодшого школяра. Роль гри така значна, що її, по суті, можна вважати найбільш активною формою пізнання у цьому віці.

 

 

 

Фото11. Екскурся на тему: «Історія рідного села» проводить

керівник історико – краєзнавчого  музею Абранської ЗОШ І-ІІ ст..

Понзель В.Ю.

 

Гра для дитини – не тільки специфічний засіб освоєння  дійсності, але й задоволення естетичних потреб. Гра – це також особлива роль спілкування. Про роль ігри у виховання влучно сказав А.С. Макаренко: «В дитячому віці гра – це норма, і дитина повинна завжди гратися, навіть коли робить серйозну справу. Все його життя - це гра».

 

 

 

Фото 12. Екскурсію на тему:  «Так жили наші предки»

проводить керівник історико – краєзнавчого музею

Верб’язької ЗОШ І-ІІ ст.. Паньків Т.І.

 

Добре, якщо екскурсія будується як вирішення будь-якої проблеми. І дітям доведеться шукати відповіді на питання, висувати різні  припущення. З цією метою дітям пропонують питання, навколо яких точиться бесіда:

  1. Що нагадує цей предмет?
  2. Що робили з цим предметом у часи його побутування?
  3. Хто і як його зробив?
  4. З чого зроблено предмет?
  5. Що його творець міг чути, бачити, думати?
  6. Кому міг належати цей предмет?
  7. Чи красивий цей предмет?
  8. Порівняй давній предмет із сучасним, що використовується за тим же призначенням?
  9. Ким би ти міг стати, опинившись у часі побутування предмета?
  10. Що б ти взяв із собою у «подорож» у минуле?
  11. Що у тебе є вдома із старовинних речей?

При цьому надзвичайно важливо, щоб цю стару річ, скажімо горщик, дерев’яну ложку чи інших предмет можна було б потримати у руках. За допомогою навідних питань і музейних предметів, «об’єднаних» одним «героєм» - тим, хто зробив ці речі, чи кому вони належали, можна створити під час екскурсії ігрову ситуацію. Діти самі стають авторами історій про героїв, їх речей, обіграють їх.

У змісті екскурсії для середнього шкільного віку слід враховувати динаміку вікових  інтересів. Ігри для учнів старших класів проводяться на якісно вищому рівні: грі-дослідженні, грі-конкурсі, грі –пошуку.

 

 

 

 

 

Фото 13. Урок-екскурсія до історико – краєзнавчого музею

 В.Ворітської ЗОШ І-ІІІ ст.. Керівник Козик Г.А.

 

Старшому шкільному віку притаманний глибокий інтерес до оточуючого середовища, прагнення знайти себе в ньому. У цьому випадку  члени екскурсії повинні стати активними членами  процесу її проведення. У ході екскурсії необхідно давати школярам достатній об’єм наукової інформації. При цьому слід мати на увазі, що їх цікавлять не тільки і не стільки загальні історичні відомості, які вони одержують чи одержать з інших не музейних джерел, а їх цікавить конкретна інформація, яка закладена в музейному предметі. Тому важливо наситити екскурсію специфічними музейними матеріалами вказати їх достовірність, рідкість, унікальність. Ефективним є повідомлення  про історію (легенду) експоната, техніку археологічних розкопок і реставраційних робіт.

Однією з розповсюджених форм проведення екскурсії є запрошення до участі у ній відомих людей. Це можуть бути не тільки письменники, поети, вчені тощо, а й поважні люди населеного пункту, ветерани праці, авторитетні особи навчального закладу, випускники начального закладу та ін.

 

 

 

 

Фото 14. Екскурсія в історико – краєзнавчому музеї

Н.Ворітської ЗОШ І-ІІІ ст. на тему: «Історія нашої школи».

Керівник музею: Балецька Г.М.

 

Динаміка інформації в музеї повинна бути такою, щоб учасник екскурсії міг побачити і ознайомитися з предметом всесторонньо: «В музеї звертають увагу на те, про що в кіно чи телевізорі ще замітиш». Тому, якщо правильно проведена екскурсія, учні говорять: «У музеї побачиш всі дрібниці предмету»; «У музеї познайомишся з рідкісними документами і, так сказати, «помацати» їх». Про те, що школярі проявляють в музеї інтерес до експонатів видно з висловів керівників музеїв: «Дітей більше всього захоплюють розповіді про експонат, дрібні його деталі».

Перед початком екскурсії екскурсоводу доцільно зосередити увагу відвідувачів на феномені «дивитися і бачити». Для того щоби школяр, відвідуючи музей, був уважний, щоби сприймав все багатство інформації, необхідно вчити учасників екскурсії оглядати експозицію. Найбільше на цю сторону проведення екскурсії слід звернути увагу в молодшому віці, бо в противному випадку людина залишиться «незрячою» все життя. У роботі екскурсовода повинно бути правило – дати роботу очам, привчати оглядати і домогтися навчити бачити.

Особливо важливим компонентом пізнавального процесу в музеї є емоційний настрій учасників екскурсії. Емоційні враження від побаченого і почутого надовго залишаються у свідомості дітей.

Створення особливого емоційного настрою у відвідувачів залежить від емоціонального настрою самого екскурсовода. Поспішність і поверховість у роботі екскурсовода є не допустимими. Надзвичайно великий вплив на відвідувачів має порушення «музейної тиші».

 

 

Фото 15. Обласний семінар керівників шкільних музеїв на базі

 Підполозянської ЗОШ І-ІІ ст..  Керівник музею: Райчинець Ф.Г.

 

Під час проведення екскурсії через отримання великої кількості інформації діти швидко втомлюються. Тому для того, щоб зняти в дітей напруження, почуття стомленості екскурсоводу слід ввести елементи рухової розрядки. Для цього слід запросити дітей обійти і оглянути  великогабаритний експонат з оглядинами його зверху і знизу. Екскурсовод повинен під час проведення екскурсії, особливо із старшокласниками, виділяти час для запису екскурсантами нових слів, термінів, дат історичних подій, цікавих фрагментів розповіді.

 

 

 

Фото 17. Еколого – натуралістичний музей Гукливської ЗОШ І-ІІ ст. Керівник музею: Мартин Я.С.

 

При підготовці до проведення екскурсії екскурсовод  комплектує  «портфель екскурсовода». Мається на увазі комплект наочних експонатів, які мають історичну цінність і є знаковими для цього музею, а також будуть використані протягом екскурсії. Це можуть  бути: малюнки або фотографії зруйнованих будівель, панорами місцевості в минулому, портрети й фотографії людей, які мають відношення до теми екскурсії, копії документів, рукописів, географічні карти, креслення, схеми тощо. До кожного експоната  «портфеля екскурсовода» додається (або закріплюється до зворотного боку) анотація з поясненням для того, щоб відвідувач  самостійно міг познайомитися з даним експонатом. Кількість таких експонатів має бути невеликою, щоб їх демонстрація не розсіювала увагу екскурсантів і не відволікала від подальшого перегляду експозиції. Для зручності наявний у «портфелі» матеріал доцільно пронумерувати, тоді він є більш зручним у користуванні.

 

 

Фото 16.Історико – краєзнавчий музей Тишівської ЗОШ І-ІІ ст..

Керівник музею: Далекорей В.І.

 

ВИСНОВКИ

Як видно із представленого матеріалу, успіх проведення екскурсії залежить від багатьох факторів. Для того, щоб член екскурсійної групи проникся доцільністю і необхідністю даної екскурсії, попередньо екскурсовод проводить коротку вступну бесіду. Можна перед її проведенням групі або окремій особі поставити конкретне завдання. Заключна частина екскурсії завершується бесідою, у якій виясняється  враження групи від тільки що побаченого і почутого. Даються рекомендації для поглиблення  одержаних знань

Під час проходження екскурсії діти знайомляться з новими словами, термінами, тому після її закінчення екскурсовод повинен запитати дітей, які нові слова вони запам’ятали, нові терміни, що їм найбільше сподобалося. Якщо група складається з учнів одного класу слід порекомендувати дома написати їм твір, або намалювати малюнок «Що я побачив в музеї». Організувати виставку творів чи малюнків.

 

 

 

Фото 18. Свої враження від побаченого у історико-краєзнавчому музеї В.Ворітської ЗОШ І-ІІ ст., на обласному семінарі керівників шкільних музеїв. Керівник музею: Козик Г.А.

 

Підводячи підсумок слід відмітити, що педагогам-екскурсоводам необхідно звернути увагу на те, що в практиці шкільних музеїв мають місце недоліки у проведенні екскурсій, а саме: не завжди продумано включаються  вони в систему навчальних і позакласних занять; нерідко екскурсії носять епізодичний, безсистемний характер; допускається перевантаження екскурсії кількістю музейних експонатів; перевищується об’єм інформації, рівень якої є доступним учням.

Слід пам’ятати, що екскурсія по музею навчального закладу, підсумовує працю тих, хто створював, музей дає йому оцінку.

 

Список використаної і рекомендованої літератури:

 

  1. Личак І.С.,«Організація музейної справи в закладі освіти». – Біла Церква, 2007.-44-45 с.
  2. Методические рекомендации в помощь организаторам и руководителям школьных музеев. –Днепропетровск, 1989.
  3. Кудрина Т.А., «Музей и школа».-Москва «Просвещение», 1985.-39. 49.
  4. Школьные музеи, Москва «Просвещение», 1977.-22-23 с.
  5. Туманов В.Е., «Школьний музей-хранитель народной памяти».-Москва,2006—139-149.
  6. Сейненский А.Е. «Музей воспитывает юных», Москва «Просвещение», 1988.141-142 с.
  7. Л.А. Гайда «Музеєзнавство в закладах освіти», Кіровоград,2006.-78-83 с.
  8. К.Г.Левыкина, В.Хербста «Музееведение», Москва «Высшая школа»,1988.- 279-287с.
  9. Порадник керівнику музею при навчальному закладі. Журнал «Позашкілля», № 1(36), січень 2011.-24-32с.
  10. Омельченко Ю.А. Шкільні музеї,К.Радянська школа,1981-124 с.
  11. Школьный музей: теория и практика. РФСР, Педагогическое общество . Центральный совет. Москва, 1983.-56 с.
  12. Прокопчук В.С. Шкільне краєзнавство.-Київ, 2011.-182-184 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Категорія: Шкільні музеї | Додав: admin_sajty (02.03.2016)
Переглядів: 1144 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук

Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz